була у мене істория
общался я колись давно в молодості с девачькой православной МП
така любов била - до сіх пор плачю
ну і в адин момент я понял шо тікать от неї нада пока жив

но как сіму дєлу прідать канонічность?
і я сказал єй правду - шо раскольнікі філаретовци мені дуже наравляться, і я захожу в храми безблагодатні (сама она туди заходить баялась - так їй старєць один порадив) і шо собираюсь туди тепер ходить

она сільно погруснєла, но нічего нє сказала
через пару днєй (наверно встигла посовітуватись із старцями) она мені каже: вот ми паженімся, у нас будуть рєбьонкі, і як же ж ми їх будем в храми водить еслі я в КП нє хажу?
А я їй - так у нас буде двоє дєтєй - одного ти в МП а я другого в КП і так порівну падєлім. А она мнє - ну уж нєт! і ваабщє нам лучьше растаться

ну я не сильна опирался і ми расталісь

Вот так я еще больше зауважал КП.